Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2

Громадський огляд знань

Залікова робота з теми "Займенник"

(6 клас)

Учитель української мови та літератури:

Плітко В.Л.

Світловодськ

Тема:         Залікова робота з теми "Займенник"

                   Урок – громадський огляд знань.

Мета:         узагальнити і систематизувати знання учнів про займенник як частину мови,  його граматичні ознаки, синтаксичну та стилістичну роль;

Виявити в учнів уміння практично визначати граматичні ознаки, синтаксичну роль займенників, правильно писати слова, розповідати про займенник, вживати в мовленні.

Обладнання: індивідуальні завдання на картках, тести, тексти для

                   редагування, визначення синтаксичної ролі і рейтингова

                   таблиця на дошці.

                                              Епіграф.  У білім сні, у білім сні зимовім

     В землі під серцем ворухнулася весна.

                                                               М.Вінграновський

ХІД  УРОКУ

І. Повідомлення теми, мети, мотивація завдань. Пояснення методу оцінювання (рейтингове).

№	Прізвище, ім'я	Види робіт							К-ть балів
		Вибірк. диктант	Тести	Словник. диктант	Теорія	Синтакс. роль	Редагув.	Творче завдання

Бали:

високий	достатній	середній	низький
45 – 12б.	39-36 – 9б.	29-26 – 6б.	19-16 – 3б.
44-43 – 11б.	35-33 – 8б.	25-22 – 5б.	15-13 – 2б.
42-40 – 10б.	32-30 – 7б.	21-20 – 4б.	12-10 – 1б.

ІІ. Виконання завдань  залікової роботи.

1.     Вибірковий диктант.

Її чутно в голосі синиці

І в криках круків у височині,

Вона в останній заметілі сниться,

Її угадуєш по довшім дні.

Вона – в бруньках блискучих на каштані,

В снігу рудому, у струмках брудних,

Що чистим сріблом грають у тумані,

Мов бруд ніколи й не торкався їх.

Вона - у краплях, що спадають дзвінко

Із голих віт, які стрясає птах,

Вона – в підсніжній зелені барвінку,

В сережках на березових гілках.

                              (М.Рильський "Ознаки весни")   (8 б.)

2.     Виконання тестів.    (6 б.)

1.  Займенники скільки, стільки змінюються як:

а)         іменники;

б) прикметники;

в) числівники.

2.  Займенники всякого, кожному:

а) відносні;

б) присвійні;

в)         означальні.

3.  Займенники його, її, їх:

а)         особові;

б) присвійні;

в) означальні.

4.  Займенник себе змінюється:

а)         за відмінниками;

б) за числами і відмінками.

5.  Займенники аби/хто, де/кого, аби/кому пишуться:

а)         разом;

б) окремо;

в)         через дефіс.

6.  Займенники хто/небудь, будь/кого, казна/що, хтозна/чого пишуться:

а)         разом;

б) через дефіс;

в) окремо.

3.     Словниковий диктант.

Ніхто, будь-кого, будь у кого, казна з ким, хтозна на якому, ніякий, того, такому, хто-небудь, нічий, ні у кого, цьому, чомусь, ні про кого.  (14 б.)

4.     Перевірка теоретичних знань – індивідуально  (підготовка 3 хв.)

1.     Дати визначення займенника. Навести приклад.

2.     Назвати розряди займенника.

3.     Розповісти про зворотний займенник  себе і провідміняти.

4.     Розповісти про відносні та питальні займенники. Провідміняти один з них (хто?)

5.     Розповісти  про особові займенники. Провідміняти вони.

6.     Розповісти про присвійні займенники, назвати граматичні ознаки і провідміняти моя.

7.     Розповісти про вказівні займенники, назвати граматичні ознаки і провідміняти той.

8.     Розповісти про означальні займенники, назвати граматичні ознаки і провідміняти  кожен.

9.     Розповісти про заперечні займенники, провідміняти ніхто.

10.         Розповісти про неозначені займенники, провідміняти будь-що.

11.         Які займенники пишуться разом, через дефіс, коли окремо? Навести приклади.

12.         Яка роль займенника в мові? Синтаксична роль?

                (5 б. кожна відповідь)

5.     Визначити синтаксичну роль займенників, а також – граматичні основи речень. Надписати над займенниками розряд.

І весна йому теж здається дівчиною, її можна побачити на лузі, коли там верби розпушуються, чи в полі біля кринички, коли вона воду набирає, або на річці, коли вона їде на срібному човнику, а править золотим весельцем.

                                                                                     (М.Стельмах)    (5 б.)

6.     Редагування.

Першою серед дерев прокинулася молоденька верба над річкою. Верба була тоненька-тоненька. Вербі легко було. Зараз верба потяглася до сонця. І на гілочках у верби виступили бруньки, немов білі зайчики побігли.

                                                                                     (За О.Іваненко)   (3 б.)

7.     Творче завдання.

Фразеологізми із займенниками ввести в речення.   (5 б.)

Не нашого поля ягода; узяти себе в руки; не по собі; володіти собою; сам по собі.

ІІІ. Підсумок.

IV. Оцінювання.    

Визначення, хто скільки балів набрав і виставлення оцінок.

V. Д/з                   Записати прислів'я із займенниками.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2

Урок позакласного читання з української літератури

в 6 класі

Учитель української мови та літератури:

Плітко В.Л.

Світловодськ

Тема.         Крокує осінь золота. В.Сухомлинський.

Оповідання "Що найтяжче журавлям".

Мета.         Познайомити з текстом оповідання; вчити працювати з текстом, ставити запитання до тексту, визначати художні особливості, основну думку; розвивати мовлення.

Обладнання: тексти оповідання, портрет В.Сухомлинського, ілюстрації осіннього пейзажу.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Запис числа.

ІІ. Актуалізація попередніх знань з теми "Крокує осінь золота".

1.     Літературний диктант

-         З якою подією пов'язані обряди осіннього циклу? (Із жнивами)

-         Як називаються пісні осіннього циклу? (Жниварські пісні, зажинкові, жнивні, обжинкові).

-         З якого вірша і  якого автора рядки:

"Мерехтить в очах

безконечний шлях"?

                   ("Журавлі" Б.Лепкого)

-         З якого вірша рядки:

"А потім хмару опустив

на сад наш на щасливий"

("Грім" М.Вінграновського)

-         Кого ви  знаєте з відомих педагогів-земляків, що писали для дітей оповідання.  (В.Сухомлинський)

ІІІ.  Повідомлення теми, мети, мотивація.

Сьогодні ми познайомимося з оповіданням В.Сухомлинського "Що найтяжче журавлям", з'ясуємо, для кого писав великий педагог свої твори, яке значення вони мають для нас.

1.     Актуалізація знань про В Сухомлинського.

-         Був і педагогом і письменником.

-         Був директором Павлиської школи, мудрим учителем, писав твори для дітей.

Демонстрація оповідань.

2.     Ознайомлення із змістом оповідання:

1)    Читання вголос тексту (ланцюжком);

ЩО НАЙТЯЖЧЕ ЖУРАВЛЯМ

Тихого осіннього вечора на узліссі сіли відпочити журавлі. Вони летіли в теплий край. Сонце вже зайшло, то й заночують.

Притулились журавлі до білокорої берези та й курличуть щось тихо-тихо. Береза прислухається, хоче зрозуміти, про що вони гомонять.

— Куди це ви летите, журавлі?— питається Береза.

—У  теплий   край,— відповідають   журавлі. - Зима наступає.

—Ой, зима, зима...— бідкається Береза.— Вже й з мене листя осипається... Мабуть, далека й тяжка вам дорога, журавлі?

—Дорога  тяжка,— відповідає   найстарший   Журавель.— Та не дорога нам найтяжча.

—А що ж вам найтяжче?—дивується Береза.

—Найтяжче нам жити кілька місяців на теплій ріці. Називається вона Ніл. Немає там ніколи зими. Вічно цвітуть квіти...

—То чому ж там найтяжче?— ще більше дивується Береза.

—Бо то не рідна земля,— каже найстарший Журавель,— бо немає там тебе, білокора Березо.

2)    Питання вчителя:

-  Чому це оповідання ми вивчаємо в темі "Крокує осінь золота"?

-  Які ключові слова підказують, що це осінь?

3.     Робота із змістом:

Методика запитань по Блуму.

І етап: 

– Взаємні запитання: придумати запитання, щоб поставити товаришеві до змісту тексту.

-  Хто головний герой оповідання?

ІІ етап: Запитання до героїв  (журавлю)

-  Чому журавлі відлітають у теплі краї?

-  Чому найтяжче жити на теплій ріці?

-  Яка дорога в теплі краї?

ІІІ етап: Запитання до автора

-  Що хотів показати автор в даному творі? Для чого він описав такий епізод в оповіданні для дітей?

-  Яка основна думка?

4.     Бесіда за текстом.

1.     Які художні засоби застосовує В.О.Сухомлинський, щоб розкрити основну думку?

(Епітети: тяжка дорога, далека;

Притулились журавлі, говорять – персоніфікація;

Алегорія, як у казці.)

2.     Чому автор розповідає про журавлів, а не про інших птахів?

3.     Який твір українського письменника співзвучний з цим оповіданням?

              ("Журавлі"  Б.Лепкого)

Прочитати його напам'ять.

-         Доведіть, що ці твори співзвучні.

IV.  Підсумок.

Запитання.

-         Чого вчить нас оповідання?

-         Як можливо за допомогою твору виховувати дітей?

V.  Висновок  учителя.

VI. Д/з       1. Змалювати оповідання.

                   2. Підібрати твори з поезій М.Вінграновського про осінь.

                  

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2

ПОЗАКЛАСНИЙ  ЗАХІД

Презентація шкільного альманаху "Барвослово"

Учитель української мови та літератури:

Плітко В.Л.

Світловодськ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ШКІЛЬНОГО  АЛЬМАНАХУ "БАРВОСЛОВО"

На   дошці   плакати: «Альманах «Барвослово»

Епіграф: "Потреба слова як молитви" /Л.Костенко/

Учні сидять групами:     читачі, рецензенти, автори та упорядники, ведучі.

Вступне слово вчителя.

"Потреба слова як молитви". Ці слова Л.Костенко ніби прості, але вагомі. Їх мовить людина, для якої слово має ве­лику силу, це сенс життя.

Чому ми взяли саме цей епіграф? Бо кожна людина повинна плекати своє слово. Очі – дзеркало душі, а мова – обличчя людини. Кожному з нас потрібно вдосконалювати, збагачувати мовлення.  У нашій школі допомагають цьому уроки мови, де учні удосконалюють мовлення,  збагачують його, творять, фантазують, досліджують. «Альманах «Барвослово» – перший колективний творчий доробок, присвячений      185-річниці з дня народження Т.Г.Шевченка.

Ведуча.     Альманах походить з арабської мови, що означає "там, де схиляють коліна, тобто, зупинка на відпочинок каравану в оазисі пустелі"; так первісно називався календар, у якому давалися відомості про схід і захід сонця, фази місяця тощо.

 Ведучий .   Згодом, десь із ХІV ст.   в альманахах стали вміщуватися розповіді про різні країни, про історичні події, про проведення ярмарок, про придворні розваги, про рух пош­ти та ін. Поступово до альманахів   почали потрапляти також анекдоти, вірші, оповідання.

Ведуча.      Згодом, десь із ХVШ ст. астрономічні відомості з аль­манахів зникають, і вони перетворюються на неперіодичні збірники раніш надрукованих літературних творів, напи­саних різними авторами-сучасниками, що дотримуються у творчості здебільшого одного напрямку.

Ведучий.   Часто збірки художніх творів і критичних статей компонувалися за тематикою, жанровою, ідейно-художньою, обласною чи якоюсь іншою ознакою. Це немовби журнали, які виходять або щорічно, або від нагоди до нагоди.

         На Україні відомі були альманахи «Русалка Дністровая», «Ластівка», «Хата», «Дзвін» та ін.

Ведуча.     А який же він наш дитячий альманах «Барвослово»? Про створення «Барвослова» розкажуть його автори й упорядники.

Упорядники.

Це вперше альманах ми укладали,

Тому й завзято працювали:

Усі писали байки та лічилки,

Складали дружно їх та без запинки

Багато творів пишемо ми на уроках,

А тут потрібно байку написать!

Набрались «бідні» з нею ми мороки,

Що перестали вже й ночами спать.

Хіба це просто – байку написати?

Потрібно всі її ознаки знати.

Для цього ж треба ще й теорію читать.

А ми, коректори, байки редагували,

Помилки всі уміло виправляли.

Хоч їх не дуже й густо там було,

Але не раз пітніло в нас чоло.

А друкарі у нас умілі,

Це друзі два нерозлучимі –

Альоша й Женя.

Удвох ці тексти на дискету ми набрали

Та й змусили комп'ютер працювати,

Малюнки відповідні підібрали,

Щоб байки ними проілюструвати

Ведучий.   От так і народився альманах «Барвослово» у місті Світловодську, в школі № 4.

         Твори зібрані за жанровою ознакою – байки та лічилки, та за духовною ознакою – творчість, бо девізом є слова М.Рильського «Ми працю любимо, що в творчість перейшла».

Ведуча.     Так давайте відкриємо наш журнал і заглянемо на його сторінки.

Читання байок.

1.     Т.Долгієр. «Лисиця і вовк». (Читці -  Козій А., Вовк С., Меншикова О.)

2.     А.Зубенко. «Хвалькувата жаба». (Зубенко А., Кореняк А.)

3.     Т.Щербакова. «Лисичка на пні». (Читає автор)

Ведучий.   Цікавим жанром нашого альманаху є лічилки. Їх складали п'ятикласники, тому їм надаємо слово.

П'ятикласник.  Лічилки – це вид дитячого фольклору. Вони були початком гри, коли потрібно було когось обрати, виділити. А ще їх складали для того, щоб навчити маленьких діток рахувати. На уроках виразного читання ми складали їх, щоб вчитися римувати та чітко, ритмічно вимовляти слова.

Учні читають лічилки (Калашник Ю., Баранік О.)

Ведуча.     Альманах є! Автори попрацювали добре! А як же до всього поставилися рецензенти? А читачі?

Виступають діти з рецензіями (Кореняк А.)

Ведучий.   Ніби все гаразд! Але найбільше авторів цікавить думка читачів.

Читачі.      (Тишевич О., Балацький М.)

Ми вирішили свої враження від «Барвослова» передати в кольорах та за допомогою мелодій, які спеціально підібрала Лушник Ю.

(Все це демонструється)

Учитель.   Як бачимо, музика і кольори – веселі, радісні, різнобарвні, такі, як і альманах.

         Я думаю, що авторам приємно було почути саме таку оцінку їх роботи.

         Отже, перший номер «Барвослова» - живе! Вас, мабуть, цікавить – чи продовжимо ми свою роботу над випуском наступних номерів альманаху? Так. Наступний номер буде присвячений ювілею школи. У цьому номері хочемо зібрати кращі поезії школярів. Хотілося б звернутися до гостей. Можливо, є запитання до авторів цього першого колективного друкованого журналу.

(Бесіда з читачами)

         Давайте всі разом побажаємо авторам успіху і творчості.