понеділок, 18 січня 2016 р.

Плітко Валентина Лаврентіївна – вчитель української мови та літератури Світловодської ЗШ І-ІІІ ступенів № 2, вчитель-методист.

Ситуація успіху для формування мовленнєвих компетентностей на уроках української мови

та літератури

«Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил

дитини, які породжують енергію для переборення

труднощів, бажання вчитися»

В.О.Сухомлинський

Навчально-методична проблема, над якою я працюю, — «Формування й розвиток мовленнєвих компетентностей шляхом створення ситуації успіху із застосуванням інтерактивних технологій».

Досліджуючи це питання, ставлю за мету підібрати найбільш ефективні форми й методи інтерактивного навчання для створення ситуації успіху в розвитку мовленнєвих компетентностей кожного учня на уроках мови та літератури.

Дана проблема є актуальною, бо зумовлюється типовою для школи ситуацією, коли учні здатні опанувати теоретичні знання, але мають труднощі з використанням їх під час розв'язання конкретних життєвих задач. Важливість даного питання підтверджується й у «Методичних рекомендаціях щодо вивчення української мови у 2012-2013 навчальному році». Завдання навчання української мови учнів основної та старшої школи:

«8) урахування компетентнісного підходу до навчання української мови, за якого забезпечується результат навчання, а не нарощування обсягу змісту;

9) забезпечування особистісної значущості для кожного школяра здобутих знань і набутих умінь та навичок з української мови, всебічний розвиток особистості, її нахилів, здібностей, талантів»[1].

В освітніх стандартах, у програмах, розроблених на основі Закону України «Про загальну освіту», акцентується увага на суспільних функціях – здатності навчальних предметів справляти різнобічний вплив на учнів – пізнавальний, розвивальний, виховний, сприяти формуванню в них готовності до суспільно корисної праці через компетентнісне навчання.

Компетентність – це оволодіння відповідною компетенцією, набутий учнями в процесі навчання досвід, спеціальний для певного предмета діяльності.

На уроках мови та літератури – це здобуття предметних компетентностей – комунікативної, літературної.

Як зазначає кандидат педагогічних наук Анатолій Фасоля: «Великі потенційні можливості у формуванні компетентностей мають технології проектного навчання, розвитку критичного мислення, дебатні, ігрові, інтерактивного навчання…»[2]. Саме ці методики допомагають створенню ситуації успіху в розвитку мовленнєвих здібностей учнів.

Ситуація успіху – це суб'єктивний психічний стан задоволення наслідками фізичної або моральної напруги виконавця справи. Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Дитині потрібно допомогти повірити в себе, в свої сили.

Учитель орієнтує учня на цілком реальну мету особистого удосконалення. Не завжди низький рівень знань оцінюється незадовільною оцінкою, потрібно порівнювати з попередніми результатами й бачити хоч невеликий ріст. Визначення цього результату допомагає дитині працювати і вдосконалювати свої знання.

Застосування інтерактивних технологій для розвитку мовленнєвих компетентностей дає можливість майже кожному учневі побачити хоч незначний результат від затраченої праці й відчути його як успіх.

Головна мета вчителя – створити ситуацію успіху, допомогти дитині зрости, відчути радість від подолання труднощів у здобутті знань, формуванні практичних навичок розвитку мовленнєвих здібностей.

Комунікативна компетентність формується як на уроках мови, так і літератури. Завдяки формам і методам кооперативної та колективно-групової технологій учні набувають практичних навичок працювати й спілкуватися в групі, в колективі. Вони розвивають діалогічне мовлення, шліфують культуру висловлювань. Якщо правильно побудована робота в групі, то діти, що мають кращі результати, допомагають тим, хто щось не розуміє. Наприклад, на уроці аналізу помилок у диктанті, семикласники працюють у парах, трійках. Спочатку пишуть словниковий диктант із слів, у яких допущені помилки, здійснюють взаємоперевірку, називають основні орфограми (прикрашають ними ялинку на дошці), пояснюють, потім у парі створюють свій словниковий диктант на дані орфограми й обмінюються для взаємоперевірки із сусідньою парою… Діти у такій взаємодії допомагають один одному, пояснюють, якщо в сусіда щось не виходить. Працюють за принципом: навчився сам – навчи іншого. Спілкуючись на уроці під час виконання колективних завдань, усі залучаються до навчального процесу й мають можливість досягти успіху.

Технології критичного мислення сприяють розвиткові асоціативного мислення, уяви, творчих здібностей. Важливим є те, що діти вчаться вільно висловлювати свої думки, відстоювати позицію, користуючись арсеналом знань із мови, літератури, знань художнього тексту, вчаться пов'язувати це із сучасністю, що є важливим у набутті мовленнєвого досвіду.

Пояснення нового матеріалу найефективніше подавати через проблемну ситуацію. Це дає можливість спрямувати навчальний процес на набуття позитивного досвіду самостійної діяльності. Часто діти, слабкі в навчанні, радіють із того, що бачать проблему, можуть її сформулювати й визначити: нову тему, орфограму, лінгвістичне явище і т.п. Такі моменти вони запам'ятовують, а потім пригадують, коли потрібно виконувати певне завдання, пояснити мовне явище. В.О.Сухомлинський багато уваги у своїх працях приділяв самостійності у навчанні. Педагог наголошував, що потрібно підібрати учню таку розумову задачу, щоб він використовуючи набуті знання, хотів пізнати невідоме й досягти успіху. Проблемне навчання сприяє формуванню діяльнісної мовленнєвої компетентності, про що йдеться у Держстандартах мовної та літературної освіти.

У системі компетентнісної мовної та літературної освіти як результативно-діяльнісної значно розширюються функції методу проектів, зростає їхня спрямованість, завдяки чому створюються повноцінні умови для залучення учнів до виконання різних соціальних ролей.

Створювати міні-проекти з різних предметів учні вчаться ще в початковій школі. Коли приходять у середню, в них уже є про це уявлення. У середній школі можна практикувати як індивідуальні, так і колективні проекти. Наприклад, під час вивчення народної творчості в 5 класі кожен учень може підготувати по прислів'ю, загадці, а можна, щоб група учнів уклала збірку, проілюстріровала її і на уроці презентувала. Так само у старшій школі готують реферати окремі учні, а збірку поезій, етюдів з певної теми укладає група учнів. Наприклад, альманах «Барвослово» - 5-6 класи, альманах «Такі думки мені навіяла природа» (етюди про природу) – 8-11 класи.

Починаючи з 8-9 класів, учні можуть створювати проекти в електронному варіанті. Краще давати теми, які вивчаються оглядово або виносяться на позакласне читання. Для створення таких робіт потрібен час, підбір літератури, фактичного, ілюстративного матеріалу.

Застосування методу проектів спонукає учнів до пошукової, дослідницької, творчої роботи. Створюючи власний проект, виконавець розвиває наукові, літературні, мистецькі здібності.

Метод проектів є визначальним складником компетентнісного навчання як результативно-діяльнісного типу мовної освіти, що орієнтує на самовираження, саморозвиток особистості, готової до суспільно корисної праці.

Таким чином, я вважаю, що найефективнішими інтерактивними технологіями для формування мовленнєвих компетентностей є:

- кооперативна;

- колективно-групова;

- критичного мислення;

- проектна.

Застосування даних технологій дає можливість учням оптимально оволодіти обсягом знань науки про мову, літературу, вчитися творчо застосовувати їх, набувати відповідних умінь і навичок.

Комунікативні компетентності лежать в основі формування мовної особистості, яка:

- володіє скарбами мови, мовленнєвими вміннями й навичками;

- дбає про краще вдосконалення власного мовлення, сповідує ідеали національної культури;

- вміє працювати в групі, колективі, володіє різними соціальними ролями, вміє представити себе, групу, поставити запитання, дискутувати.

Визначальними принципами організації компетентнісного та особистісно зорієнтованого підходів до пізнання є:

- природовідповідність, розвивальна допомога;

- єдність мовної освіти й мовленнєвого розвитку на всіх етапах навчально-виховного процесу;

- система комплексних вправ, зорієнтованих на досягнення єдності емоційно-образного й логіко-поняттєвого аспектів пізнання;

- проектна діяльність як визначальний засіб мотиваційного залучення учнів до пізнання й словесної творчості, здобуття суб'єктивного досвіду.

Основними способами розвитку комунікативних мовленнєвих компетентностей, створення ситуації успіху для учня слугують інтерактивні методи й форми навчання.

Література:

1. Варзацька Л. Проектна діяльність у системі компетентнісної мовної освіти./ Л.Варзацька/ Дивослово. -2012. - №9.

2. Кучерук О. Дидактичні технології комунікативного розвитку школярів / О.Кучерук / Дивослово.- 2009. - №4.

3. Методичні рекомендації щодо вивчення української мови у 2012-2013 навчальному році. (Лист МОНмолодьспорт від 01.06.2012 року № 1/9 -426) / Дивослово.- 2012.- №8.

4. Освітні технології (За редакцією доктора педагогічних наук О.М.Пєхоти) -К.: «А.С.К.», 2004.

5. Пентилюк М., Горошкіна О., Нікітіна А. Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови // Українська мова і література в школі.- 2006.- №1.

6. Сухомлинський В.О. Сочинения: в 5^и т. Разговор с молодым директором школы. – К.: «Радянська школа», 1980. – Т.4

7. Фасоля А. Компетентнісно зорієнтоване навчання на уроках літератури: проблеми становлення /А.Фасоля/ Дивослово. – 2012.-№9.

[1] «Методичні рекомендації щодо вивчення української мови у 2012-2013 навчальному році» (Лист МОНмолодьспорт від 01.06.2012 року № 1/9-426) / Дивослово. – 2012.- №8.- С.3

[2] Фасоля А. Компетентнісно зорієнтоване навчання на уроках літератури: проблеми становлення /А.Фасоля// Дивослово.- 2012.-№9.-С.6.

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 2

СВІТЛОВОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Урок української літератури

«Василь Симоненко. Патріотичні мотиви

в поезії «Лебеді материнства»

Підготувала

вчитель української мови

та літератури:

Плітко В.Л.

Світловодськ

2013

Тема: Василь Симоненко. Патріотичні мотиви в поезії «Лебеді материнства»

Мета: коротко ознайомитися з біографією письменника, його переконаннями; формувати навички ідейно-художнього аналізу тексту, визначення жанрових особливостей творів;

розвивати аналітичне мислення, мовлення;

виховувати патріотичні почуття

Обладнання: портрет В.Симоненка, виставка збірок поета, дитячі ілюстрації до вірша – лебеді

Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.

На дошці вислови поета:

Народ мій є!

Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Можна все на світі вибирати сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину!

Бо на світі той наймудріший,

Хто найдужче любить життя.

(В.Симоненко)

Розділ книги «Ми – українці!»

«Ми є. Були. І будем ми!

Й Вітчизна наша з нами!»

(І.Багряний)

Словник Лиман – затоплене морем розширене гирло ріки, відокремлене від моря.

Мавка – міфологічна істота жіночої статі, яка здебільшого мешкає в лісі.

Марево – 1) Щось уявне, що здається реальним

2) Оптичне явище в атмосфері, пов'язане з виникненням уявних зображень.

Слова: лебеді материнство

(Посередині дошки під темою)

Хід уроку

І. Мотивація пізнавальної діяльності на основі актуалізації.

Бесіда.

- Як називається розділ підручника, з яким познайомилися? (Ти знаєш, що ти – людина?)

- Що об'єднувало твори, які вивчалися у розділі? (Герої – переважають риси людяності).

- Ви знаєте, кому належать слова «Ти знаєш, що ти – людина?» (В.Симоненку)

ІІ. Повідомлення теми, мети, мотивація

1) Слово вчителя. Вивчатиметься творчість поета-шістдесятника В.Симоненка у розділі «Ми – українці» під епіграфом

«Ми є. Були. І будем ми!

Й Вітчизна наша з нами!» (І.Багряний)

- Як ви розумієте ці слова?

- З якими рядками поезії В.Симоненка вони співзвучні?

- Як ви це поясните? Про що це свідчить? (Що твори Симоненка мають патріотичні мотиви, що сам автор любить і дорожить своєю Батьківщиною)

2) Завдання уроку:

Ми познайомимося з біографією В.Симоненка, мотивами його творчості; будемо вчитися працювати з текстом поезії, спробуємо відчути глибинний смисл слів поета, зрозуміти його погляди, переконання.

ІІІ. Ознайомлення з навчальним матеріалом (робота в групах)

1) Презентація повідомлень.

І група – Життєвий шлях В.Симоненка

ІІ група – Творча діяльність поета.

ІІІ група – Спогади близьких поета, його щоденникові записи

2) Учитель.

Короткою була життєва дорога В.Симоненка, але ніколи не зупиниться дорога в людське безсмертя, де буде звучати заповіт, «Все на світі можна вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

IV. Робота з текстом поезії

1) Складання схематичної карти слів.

З чим асоціюються слова?

лебеді материнство

- краса

- вірність

- ніжність

- чистота...

- любов

- доброта

- захист

- чистота

- вірність...

2) Прогнозовані асоціації прочитання.

- Як ви думаєте, про що ця поезія?

3) Словникова робота – пояснення слів перед читанням твору.

4) Виразне читання поезії учнями.

Запитання:

- До якого жанру народної пісенної лірики подібний даний твір? (Колискова пісня)

- Учитель повідомляє, що композитор Анатолій Пашкевич написав музику. (Учитель співає пісню «Виростеш ти, сину»)

5) Ідейно-художній аналіз тексту.

- Які почуття, емоції викликала поезія, пісня?

Ланцюжок почуттів розміщується на дошці (кожна група пише на окремих аркушах)

- Які рядки найбільше сподобалися? Чому?

- На скільки частин можна поділити поезію?

- Яка частина більше схожа з колисковою? Чому?

- На що схожа друга частина?

V. Дослідження тексту (робота в групах)

І група – досліджує І частину – колискову.

- Які художні засоби переважають? (Символи, епітети)

- Який символічний образ зустрічається найчастіше? (Лебеді)

- Чи бачили ви рожевих лебедів?

- Що вони символізують?

ІІ група. – Які образи зустрічаються в ІІ частині? (Мавки, дорога, тривога)

- Це реальні чи казкові образи?

- Які два образи є символічними і доповнюють один одного? (Мати, Україна)

ІІІ група. Визначити тему та основну думку.

Тема: - материнська тривога за долю сина, прагнення вберегти від реалій життя.

Основна думка – Батьківщина одна, її не обирають, як і матір.

V. Підсумок.

1. У яких рядках на дошці звучить основна думка? (Запис)

2. До якої лірики віднесемо поезію? Які мотиви звучать?

VІ. Д/з 1). Вірш напам'ять.

2) ст.219 (виписати про ліричного героя)

Сучасний урок в загальноосвітній школі

В.Л.Плітко, вчитель української мови

та літератури Світловодської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2,

вчитель-методист

Основні документи про освіту, які розроблені відповідно до Конституції України, передбачають виконання соціального замовлення та формування всебічно розвиненої, національно свідомої, активної, духовно багатої мовної особистості.

Серед найголовніших завдань сучасної освіти у проекті Концепції 12-річної загальноосвітньої школи визначено запровадження таких методів навчання, які виробляли б в учнів уміння самостійно вчитися, критично мислити... здатність до самопізнання й самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, вміння і навики, необхідні для життєвого і професійного вибору.

"Концепція мовної освіти 12-річної школи" та "Концепція літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі" визначають мету і завдання, структуру, пріоритети мовно-літературної освіти в Україні.

Дані Концепції передбачають удосконалення традиційних форм навчання, а також впровадження нових освітніх технологій у школах різних типів.

Найбільш вживана в сучасній школі форма організації навчання – класно-урочна, за якої провідною формою організації навчальної роботи є урок.

У методиці класифікація уроків виходить з урахування поставленої вчителем мети. "Навчальна мета – головне в уроці, від неї значною мірою залежить і спосіб, або метод, його проведення."[1]

У книзі Пометун О., Пироженко Л. "Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання".- К., "А.С.К", 2005р., як і в О.М.Бєляєва "Сучасний урок української мови".- К."Радянська школа", 1981, дидактична мета є найважливішою складовою класифікації сучасних уроків. Автори першої книги виділяють такі типи:

- уроки вивчення нового матеріалу;

- уроки формування і вдосконалення вмінь і навичок;

- уроки закріплення та застосування знань, вмінь та навичок;

- уроки узагальнення та систематизації знань;

- уроки контролю і корекції знань, умінь та навичок;

- комбіновані уроки[2]

Якщо порівняти цю класифікацію уроків з традиційною за В.О.Онищуком (Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе. К., Радянська школа, 1976, с.47), то побачимо, що вони схожі. Відмінність становлять окремі формулювання:

– замість "уроку засвоєння нових знань" маємо "урок вивчення нового навчального матеріалу";

– замість "засвоєння" - "формування і вдосконалення вмінь і навичок";

– замість "застосування" – "закріплення та застосування знань, навичок та вмінь";

– інші типи уроків ідентичні.

Майже нічого не змінилося за тридцять років і в основі освітнього процесу лежить той же традиційний за структурою урок. Обов'язковими етапами його є: актуалізація знань; засвоєння нового матеріалу; вироблення і закріплення вмінь і навичок, підсумки, оцінювання, повідомлення домашнього завдання. Від учителя вимагається чітке формування теми, мети, мотивації вивчення теми, виконання завдань, місця даного уроку в системі вивчення теми і т.д.

Традиційна методика пропонувала педагогічні форми і методи роботи, спрямовані на здобуття і закріплення учнями знань, а практичній їх спрямованості великої уваги не приділяла.

Сьогодення потребує від школи формувати в учнів практичні навички здобуття знань і застосування їх в житті. Знання не повинні бути відірваними від дійсності. Тому школі бажано змістити акценти на формування вміння навчатися, набуття практичних навичок, творення особистості позиції учня.

Щоб реалізувати ці завдання, потрібно оптимізувати навчальний процес і змінити підходи до традиційного уроку.

Яким має бути сучасний урок?

Зміст уроку визначається державною програмою. Вона встановлює обсяг і характер матеріалу, послідовність його вивчення.

Найважливішими у змісті уроку є його науковість, оптимальність, доступність, наступність, логічність.

Якщо говорити про навчання української мови, то тут багато важить розробка наукових основ змісту уроку – тих вихідних позицій мовознавства, педагогіки, психології, які треба враховувати під час підготовки до уроку та проведення його.

У зв'язку з оптимізацією та практичним спрямуванням навчального процесу, широко впроваджуються в школах різні освітні технології. Найпоширенішими є:

– особистісно орієнтована освіта;

– організація групової навчальної діяльності;

– розвивального навчання;

– формування творчої особистості;

– навчання як дослідження;

– проектна діяльність;

– інформаційні технології навчання.

Всі вони виникли ще в ХХ столітті (в 50-х – 70-х роках) і лише в ХХІ набули наукового обґрунтування.

Кінцевою метою цих технологій є гармонійний розвиток особистості.

В учителя є вибір щодо освітньої технології. На мою думку, це повинно бути розумне поєднання традиційної методики, спрямованої на формування знань, і нових методів та прийомів, які допоможуть учителеві створити ситуацію самостійного здобуття учнями знань та практичного застосування їх. Оптимізація освіти (навчального процесу) передбачає подальше вдосконалення форм і методів роботи з учнями. Зросла необхідність взаємодії вчителя та учнів, вироблення у школярів уміння вчитися самостійно, під керівництвом учителя набувати знань. Це має забезпечити розвиток у них творчого мислення, внутрішніх стимулів до навчання, формування їхньої особистості.

Вважаю, що для створення такої ситуації на уроці, найкраще застосовувати інтерактивні технології як різновид активного навчання. Суть його в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів.

На уроках української мови найчастіше застосовуються форми й методи кооперативного навчання: робота в парах, трійках, навчаючи учусь, робота в групах та ін.

На уроках літератури – технології колективно-групового навчання: мікрофон (незакінчені речення); мозковий штурм; вирішення проблеми, дерево рішень, розігрування ситуацій за ролями; робота в групах, метод ПРЕС, "займи позицію; зміни позицію" та ін.

Цікавими є форми роботи за технологією критичного мислення, що сприяють розвиткові асоціативного мислення, уяви, творчих здібностей.

З розвитком інформаційних технологій більше уваги почали приділяти застосуванню проектних технологій. Найпоширенішими стали презентації проектів з української літератури. Учні самостійно підбирають матеріал до певної теми (частіше це сторінки творчості , біографії письменників). Застосування таких форм роботи спонукає окремих учнів до пошукової, дослідницької, творчої роботи, а вчителеві дає можливість зекономити час і вивільнити його для більш детального, глибокого вивчення програмового твору письменника.

Хочеться застерегти деяких учителів від надмірного захоплення інноваціями. Дехто на уроці намагається створити калейдоскоп інтерактивних форм роботи, а зв'язку між ними, результативності від них немає.

Тому кожен прийом і метод має бути ефективним, як і весь урок.

Ефективний урок треба відрізняти від ефективного, показового.

Ефективність забезпечують такі фактори: науково-теоретичний рівень змісту матеріалу, правильний вибір типу уроку та адекватної йому структури, сучасні методи та засоби навчання.

Ефективний урок з української мови чи літератури – це коли учні оволодівають оптимальним обсягом знань науки про мову, літературу, вчаться творчо застосовувати їх, набувають відповідних умінь і навичок.

У сучасній школі пріоритетною є педагогіка співробітництва, що найбільше відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти. Учень – не тільки об'єкт, а й суб'єкт навчання, а вчитель мусить виявити здібності учня, створити сприятливі умови для їх розвитку, залучати до активної пізнавально-комунікативної діяльності.

Які ж освітні технології найсприятливіші для розвитку й саморозвитку учня на уроках мови та літератури?

Найбільш пристосованою до сучасних освітніх умов є розвивальна форма навчальної діяльності, спрямована на формування творчої особистості. Ця педтехнологія спирається на пошук шляхів, способів та засобів впливати на процес психологічного, морального, інтелектуального, емоційного становлення особистості через активну працю розуму і серця дитини.

Завдання кожного вчителя – створити атмосферу захопленості уроком, а якщо це стане правилом, то і захопленості предметом в цілому. Заняття мають відбуватися з максимальною віддачею не тільки педагога, а й школярів; має відбуватися їхнє спілкування.

Існує багато шляхів, які допомагають досягти цієї мети: живе слово вчителя, його діалог з учнями, зорові образи, поетичні тексти, ігрові ситуації та ін.

Така організація творчої навчальної діяльності дає змогу кожному працювати в оптимальному темпі, поступово навчатися узагальнених прийомів розумової діяльності, методів розв'язання широкого кола задач, формувати освічену, творчу особистість. Це і є одне із завдань реформування освіти в Україні згідно з державною національною програмою "Освіта".

Отже. Оптимізація навчального процесу на уроках мови та літератури досягається поряд із ефективним використанням на уроці як традиційних, так і інноваційних технологій.

[1] Бєляєв О.М. Сучасний урок української мови.- К., Радянська школа, 1981, с.37

[2] Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.- К., "А.С.К", 2005р., с.6

понеділок, 18 січня 2016 р.