пʼятниця, 3 березня 2017 р.

Тема: Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: пригадати відоме про прислівник, поглибити знання про загальне значення цієї частини мови, морфологічні ознаки та синтаксичну роль;
розвивати вміння розпізнавати прислівники в реченні, визначати їх значення та синтаксичну роль;
розвивати уміння висловлюватися, збагачувати словниковий запас прислів’ями, приказками, фразеологізмами;
удосконалювати навички охайного і грамотного письма.

Підручник: О.П.Глазова. Українська мова. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів/О.П.Глазова.-К.: Видавничий дім Освіта, 2015
Хід уроку
І. Актуалізація знань про прислівник.
1. Записати речення і зробити частковий синтаксичний та морфологічний аналіз. (Речення на дошці)

           прислів.      прислів.        прислів.           прислів.
Всюди добре, а вдома найліпше. (ознака ознаки)

  • Що ви знаєте про прислівник? Яку ознаку називає?
Аналізуючи речення, довести, що це самостійна частина мови.
2. Заповнення таблиці в ході виконання завдань біля дошки.

Прислівник
Чи самостійна частина мови
Загальне значення?
ознака дії, предмета, ознаки
Питання
де? куди? як? коли? наскільки?
Морфологічні ознаки
незмінна
Синтаксична роль
обставини, присудок, означення

ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Повідомлення теми та мети, мотивація навчальної діяльності учнів.
1. Робота біля дошки (Записують речення на дошці, визначають усі члени речення, дозаповнюють таблицю)

Діла говорять голосно, як слова. (ознака дії)

Чудова кава по-закарпатськи. (ознака предмета)

  • Від якої частини мови ставиться запитання до прислівника, що він означає?
2. Зробити висновок про прислівник. Розповісти про прислівник як частину мови, користуючись таблицею.
3. Робота з підручником. § 31
  • Знайти у підручнику визначення прислівника і порівняти з попередніми відповідями. Зробити висновок.
   
ІІІ. Закріплення.
  1. Вправа 360. Визначити прислівники, їх значення.
  2. Розподільний диктант (розділити: прислівники та інші частини мови).

Холодне повітря, зустріти холодно, яскраво світити, багато риби, багато одягнений, мало іграшок, мало читати, хороше жити, хороше здоров'я, легке завдання, легко зробити, веселе життя, весело повідомити.

  • Поставити запитання, визначити, яку ознаку означає прислівник, з якою частиною мови пов’язаний? Зробити висновок.
  1. Вправа 361 (письмово). Дібрати прислівники до поданих слів, поставити запитання, визначити, яким членом речення виступає прислівник.
  2. Замінити фразеологізми синонімічними прислівниками.
Промок до останньої нитки (наскрізь, зовсім)
Їсть аж за вухами лящить (похапцем, квапливо)
Працювати до сьомого поту (важко)
Усміхатися до вух (щиро, відверто)
  1. Доповнити фразеологізми прислівниками і один ввести в речення.
Баба з воза – кобилі ... (легше)
Ніколи і .... глянути  (вгору)
За вухо та туди, де .... (сухо)
Працюй ударно – матимеш ... (гарно)

IV. Підсумок.
  1. Тести (Взаємоперевірка)


  1. За схемою на дошці розповісти про прислівник.

V. Д/з § 31, вправа 362 (опрацювати схему)

пʼятниця, 6 січня 2017 р.

Міській семінар директорів шкіл
 та позашкільних навчальних закладів
13 грудня 2016 року згідно з планом роботи
методичного кабінету Світловодського
управління освіти в загальноосвітній
школі І-ІІІ ступенів № 2 проходив міській
семінар директорів шкіл та позашкільних
навчальних закладів.

C:\Users\Виктория\Desktop\семінар\100_5427.JPG
C:\Users\Виктория\Desktop\семінар\100_5429.JPG
C:\Users\Виктория\Desktop\семінар\100_5436.JPG
C:\Users\Виктория\Desktop\семінар\100_5455.JPG
C:\Users\Виктория\Desktop\семінар\100_5459.JPG
    C:\Users\Виктория\Desktop\семінар\100_5471.JPG
C:\Users\Виктория\Desktop\семінар\100_5479.JPG

понеділок, 18 січня 2016 р.

Плітко Валентина Лаврентіївна – вчитель української мови та літератури Світловодської ЗШ І-ІІІ ступенів № 2,  вчитель-методист.

Ситуація успіху для формування мовленнєвих компетентностей на уроках української мови
та літератури
                  
 «Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил    
дитини, які породжують енергію для переборення
 труднощів, бажання вчитися»

                           В.О.Сухомлинський


Навчально-методична проблема, над якою я працюю, — «Формування й розвиток мовленнєвих   компетентностей шляхом створення ситуації успіху із застосуванням інтерактивних технологій».
Досліджуючи це питання, ставлю за мету підібрати найбільш ефективні форми й методи інтерактивного навчання для створення ситуації успіху в розвитку мовленнєвих компетентностей кожного учня на уроках мови та літератури.
Дана проблема є актуальною, бо зумовлюється типовою для школи ситуацією, коли учні здатні опанувати теоретичні знання, але мають труднощі з використанням їх під час розв'язання конкретних життєвих задач. Важливість даного питання підтверджується й у «Методичних рекомендаціях щодо вивчення української мови у 2012-2013 навчальному році». Завдання навчання української мови учнів основної та старшої школи:
«8) урахування компетентнісного підходу до навчання української мови, за якого забезпечується результат навчання, а не нарощування обсягу змісту;
9) забезпечування особистісної значущості для кожного школяра здобутих знань і набутих умінь та навичок з української мови, всебічний розвиток особистості, її нахилів, здібностей, талантів»[1].
В освітніх стандартах, у програмах, розроблених на основі Закону України «Про загальну освіту», акцентується увага на суспільних функціях – здатності навчальних предметів справляти різнобічний вплив на учнів – пізнавальний, розвивальний, виховний, сприяти формуванню в них готовності до суспільно корисної праці через компетентнісне навчання.
Компетентність – це оволодіння відповідною компетенцією, набутий учнями в процесі навчання досвід, спеціальний для певного предмета діяльності.
На уроках мови та літератури – це здобуття предметних компетентностей – комунікативної, літературної.
Як зазначає кандидат педагогічних наук Анатолій Фасоля: «Великі потенційні можливості у формуванні компетентностей мають технології проектного навчання, розвитку критичного мислення, дебатні, ігрові, інтерактивного навчання…»[2]. Саме ці методики допомагають створенню ситуації успіху в розвитку мовленнєвих здібностей учнів.
Ситуація успіху – це суб'єктивний психічний стан задоволення наслідками фізичної або моральної напруги виконавця справи. Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Дитині потрібно допомогти повірити в себе, в свої сили.
Учитель орієнтує учня на цілком реальну мету особистого удосконалення. Не завжди низький рівень знань оцінюється незадовільною оцінкою, потрібно порівнювати з попередніми результатами й бачити хоч невеликий ріст. Визначення цього результату допомагає дитині працювати і вдосконалювати свої знання.
Застосування інтерактивних технологій для розвитку мовленнєвих компетентностей дає можливість майже кожному учневі побачити хоч незначний результат від затраченої праці й відчути його як успіх.
Головна мета вчителя – створити ситуацію успіху, допомогти дитині зрости, відчути радість від подолання труднощів у здобутті знань, формуванні практичних навичок розвитку мовленнєвих здібностей.
Комунікативна компетентність формується як на уроках мови, так і літератури. Завдяки формам і методам кооперативної та колективно-групової технологій учні набувають практичних навичок працювати й спілкуватися в групі, в колективі. Вони розвивають діалогічне мовлення, шліфують культуру висловлювань. Якщо правильно побудована робота в групі, то діти, що мають кращі результати, допомагають тим, хто щось не розуміє. Наприклад, на уроці аналізу помилок у диктанті, семикласники працюють у парах, трійках. Спочатку пишуть словниковий диктант із слів, у яких допущені помилки, здійснюють взаємоперевірку, називають основні орфограми (прикрашають ними ялинку на дошці), пояснюють, потім у парі створюють свій словниковий диктант на дані орфограми й обмінюються для взаємоперевірки із сусідньою парою… Діти у такій взаємодії допомагають один одному, пояснюють, якщо в сусіда щось не виходить. Працюють за принципом: навчився сам – навчи іншого. Спілкуючись на уроці під час виконання колективних завдань, усі залучаються до навчального процесу й мають можливість досягти успіху.
Технології критичного мислення сприяють розвиткові асоціативного мислення, уяви, творчих здібностей. Важливим є те, що діти вчаться вільно висловлювати свої думки, відстоювати позицію, користуючись арсеналом знань із мови, літератури, знань художнього тексту, вчаться пов'язувати це із сучасністю, що є важливим у набутті мовленнєвого досвіду.
Пояснення нового матеріалу найефективніше подавати через проблемну ситуацію. Це дає можливість спрямувати навчальний процес на набуття позитивного досвіду самостійної діяльності. Часто діти, слабкі в навчанні, радіють із того, що бачать проблему, можуть її сформулювати й визначити: нову тему, орфограму, лінгвістичне явище і т.п. Такі моменти вони запам'ятовують, а потім пригадують, коли потрібно виконувати певне завдання, пояснити мовне явище. В.О.Сухомлинський багато уваги у своїх працях приділяв самостійності у навчанні. Педагог наголошував, що потрібно підібрати учню таку розумову задачу, щоб він використовуючи набуті знання, хотів пізнати невідоме й досягти успіху. Проблемне навчання сприяє формуванню діяльнісної мовленнєвої компетентності, про що йдеться у Держстандартах мовної та літературної освіти.
У системі компетентнісної мовної та літературної освіти як результативно-діяльнісної значно розширюються функції методу проектів, зростає їхня спрямованість, завдяки чому створюються повноцінні умови для залучення учнів до виконання різних соціальних ролей.
Створювати міні-проекти з різних предметів учні вчаться ще в початковій школі. Коли приходять у середню, в них уже є про це уявлення. У середній школі можна практикувати як індивідуальні, так і колективні проекти. Наприклад, під час вивчення народної творчості в 5 класі кожен учень може підготувати по прислів'ю, загадці, а можна, щоб група учнів уклала збірку, проілюстріровала її і на уроці презентувала. Так само у старшій школі готують реферати окремі учні, а збірку поезій, етюдів з певної теми укладає група учнів. Наприклад, альманах «Барвослово» - 5-6 класи, альманах «Такі думки мені навіяла природа» (етюди про природу) – 8-11 класи.
Починаючи з 8-9 класів, учні можуть створювати проекти в електронному варіанті. Краще давати теми, які вивчаються оглядово або виносяться на позакласне читання. Для створення таких робіт потрібен час, підбір літератури, фактичного, ілюстративного матеріалу.
Застосування методу проектів спонукає учнів до пошукової, дослідницької, творчої роботи. Створюючи власний проект, виконавець розвиває наукові, літературні, мистецькі здібності.
Метод проектів є визначальним складником компетентнісного  навчання як результативно-діяльнісного типу мовної освіти, що орієнтує на самовираження, саморозвиток особистості, готової до суспільно корисної праці.
Таким чином, я вважаю, що найефективнішими інтерактивними технологіями для формування мовленнєвих компетентностей є:
-          кооперативна;
-          колективно-групова;
-          критичного мислення;
-          проектна.
Застосування даних технологій дає можливість учням оптимально оволодіти обсягом знань науки про мову, літературу, вчитися творчо застосовувати їх, набувати відповідних умінь і навичок.
Комунікативні компетентності лежать в основі формування мовної особистості, яка:
-      володіє скарбами мови, мовленнєвими вміннями й навичками;
-      дбає про краще вдосконалення власного мовлення, сповідує ідеали національної культури;
-      вміє працювати в групі, колективі, володіє різними соціальними ролями, вміє представити себе, групу, поставити запитання, дискутувати.
Визначальними принципами організації компетентнісного та особистісно зорієнтованого підходів до пізнання є:
-          природовідповідність, розвивальна допомога;
-          єдність мовної освіти й мовленнєвого розвитку на всіх етапах навчально-виховного процесу;
-          система комплексних вправ, зорієнтованих на досягнення єдності емоційно-образного й логіко-поняттєвого аспектів пізнання;
-          проектна діяльність як визначальний засіб мотиваційного залучення учнів до пізнання й словесної творчості, здобуття суб'єктивного досвіду.
Основними способами розвитку комунікативних мовленнєвих компетентностей, створення ситуації успіху для учня слугують інтерактивні методи й форми навчання.

Література:
1.   Варзацька Л. Проектна діяльність у системі компетентнісної мовної освіти./ Л.Варзацька/ Дивослово. -2012. - №9.
2.   Кучерук О. Дидактичні технології комунікативного розвитку школярів / О.Кучерук / Дивослово.- 2009. - №4.
3.   Методичні рекомендації щодо вивчення української мови у 2012-2013 навчальному році. (Лист МОНмолодьспорт від 01.06.2012 року № 1/9 -426) / Дивослово.- 2012.- №8.
4.   Освітні технології (За редакцією доктора педагогічних наук О.М.Пєхоти) -К.: «А.С.К.», 2004.
5.   Пентилюк М., Горошкіна О., Нікітіна А. Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови // Українська мова і література в школі.- 2006.- №1.
6.   Сухомлинський В.О. Сочинения: в 5и т. Разговор с молодым директором школы. – К.: «Радянська школа», 1980. – Т.4
7.   Фасоля А. Компетентнісно зорієнтоване навчання на уроках літератури: проблеми становлення /А.Фасоля/ Дивослово. – 2012.-№9.




[1] «Методичні рекомендації щодо вивчення української мови у 2012-2013 навчальному році» (Лист МОНмолодьспорт від 01.06.2012 року № 1/9-426) / Дивослово. – 2012.- №8.- С.3
[2] Фасоля А. Компетентнісно зорієнтоване навчання на уроках літератури: проблеми становлення /А.Фасоля// Дивослово.- 2012.-№9.-С.6.






















ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 2
СВІТЛОВОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ










Урок української літератури

«Василь Симоненко. Патріотичні мотиви
в поезії «Лебеді материнства»






Підготувала
вчитель української мови
та літератури:

Плітко В.Л.






Світловодськ
2013

Тема:         Василь Симоненко. Патріотичні мотиви в поезії «Лебеді материнства»
Мета:         коротко ознайомитися з біографією письменника, його переконаннями; формувати навички ідейно-художнього аналізу тексту, визначення жанрових особливостей творів;  
розвивати аналітичне мислення, мовлення;
виховувати патріотичні почуття

Обладнання: портрет В.Симоненка, виставка збірок поета, дитячі ілюстрації до вірша – лебеді

Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.



На дошці вислови поета:
Народ мій є!
Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!

Можна все на світі вибирати сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину!

Бо на світі той наймудріший,
Хто найдужче любить життя.
                                      (В.Симоненко)

 

 

 

Розділ книги «Ми – українці!»

 «Ми є. Були. І будем ми!

Й Вітчизна наша з нами!»

                                       (І.Багряний)



Словник              Лиман – затоплене морем розширене гирло ріки, відокремлене від  моря.
Мавка – міфологічна істота жіночої статі, яка здебільшого мешкає в лісі.
Марево – 1) Щось уявне, що здається реальним
                2) Оптичне явище в атмосфері, пов'язане з виникненням уявних зображень.

Слова:               лебеді                материнство
(Посередині дошки під темою)

Хід  уроку

І. Мотивація пізнавальної діяльності на основі актуалізації.
Бесіда.
-  Як називається розділ підручника, з яким познайомилися? (Ти знаєш, що ти – людина?)
-  Що об'єднувало твори, які вивчалися у розділі? (Герої – переважають риси людяності).
-  Ви знаєте, кому належать слова «Ти знаєш, що ти – людина?» (В.Симоненку)


ІІ. Повідомлення теми, мети, мотивація
         1) Слово вчителя. Вивчатиметься творчість поета-шістдесятника В.Симоненка у розділі «Ми – українці» під епіграфом
«Ми є. Були. І будем ми!

                   Й Вітчизна наша з нами!» (І.Багряний)

-  Як ви розумієте ці слова?
-  З якими рядками поезії В.Симоненка вони співзвучні?
-  Як ви це поясните? Про що це свідчить? (Що твори Симоненка мають патріотичні мотиви, що сам автор любить і дорожить своєю Батьківщиною)

2) Завдання уроку:   
Ми познайомимося з біографією В.Симоненка, мотивами його творчості; будемо вчитися працювати з текстом поезії, спробуємо відчути глибинний смисл слів поета, зрозуміти його погляди, переконання.

ІІІ. Ознайомлення з навчальним матеріалом (робота в групах)
1)    Презентація повідомлень.
  І група – Життєвий шлях В.Симоненка
 ІІ група – Творча діяльність поета.
ІІІ група – Спогади близьких поета, його щоденникові записи
2)    Учитель.
Короткою була життєва дорога В.Симоненка, але ніколи не зупиниться дорога в людське безсмертя, де буде звучати заповіт, «Все на світі можна вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

IV. Робота з текстом поезії
1)    Складання схематичної карти слів.
З чим асоціюються слова?
лебеді                                     материнство


-  краса
-  вірність
-  ніжність
-  чистота...


-    любов
-    доброта
-    захист
-    чистота
-    вірність...


2)    Прогнозовані асоціації прочитання.
-  Як ви думаєте, про що ця поезія?
3)    Словникова робота – пояснення слів перед читанням твору.
4)    Виразне читання поезії учнями.
Запитання:
- До якого жанру народної пісенної лірики подібний даний твір? (Колискова пісня)
- Учитель повідомляє, що композитор Анатолій Пашкевич написав музику. (Учитель співає пісню «Виростеш ти, сину»)
5) Ідейно-художній аналіз тексту.
-  Які почуття, емоції викликала поезія, пісня?
Ланцюжок почуттів розміщується на дошці (кожна група пише на окремих аркушах)
-  Які рядки найбільше сподобалися? Чому?
-  На скільки частин можна поділити поезію?
-  Яка частина більше схожа з колисковою? Чому?
-  На що схожа друга частина?

V.  Дослідження тексту  (робота в групах)
І група – досліджує І частину – колискову.
-  Які художні засоби переважають?  (Символи, епітети)
-  Який символічний образ зустрічається найчастіше? (Лебеді)
-  Чи бачили ви рожевих лебедів?
-  Що вони символізують?
ІІ група.   – Які образи зустрічаються в ІІ частині?  (Мавки, дорога, тривога)
- Це реальні чи казкові образи?
-  Які два образи є символічними і доповнюють один одного? (Мати, Україна)
ІІІ група. Визначити тему та основну думку.
Тема: - материнська тривога за долю сина, прагнення вберегти від реалій життя.
Основна думка – Батьківщина одна, її не обирають, як і матір.

V. Підсумок.
         1. У яких рядках на дошці звучить основна думка? (Запис)
         2. До якої лірики віднесемо поезію? Які мотиви звучать?

VІ. Д/з        1). Вірш напам'ять.
                   2) ст.219 (виписати про ліричного героя)